Сьогодні — День українського козацтва. Лицарі, розбійники або танцюристи в блискучих штанях — саме так багато хто уявляє козаків. Історики кажуть: ми маємо спотворене уявлення про те, якими вони були насправді. Кореспондент "Сегодня" Микола Антофійчука бачив рідкісні артефакти і приміряв справжній наряд часів Богдана Хмельницького.
У музеї Івана Гончара зустрічаємось з історичними реконструкторами з "Печерської сотні". Вони вивчають старовинні кравецькі книги та порівнюють із зображеннями, які дійшли до нас. Кореспонденту "Сьогодні" Миколі Антофійчуку пощастило приміряти одяг, відтворений до дрібниць. Перше враження – це зручніше, ніж здавалося.
Найбільшою несподіванкою стали штани, які були дуже модні в середині сімнадцятого століття. Штани — угорського крою. Це — не щоденне вбрання. Таке носила старшина, досвідчені вояки. Жодного лиску, стримана пишнота. Точно не те, що ми бачимо на сценах чи у кінофільмах. А як же шаровари?
"Шаровари виникають не серед козацтва. "Шарвари" — турецькі штани, що. у свою чергу, позичені у візантійців. Це штани з шовку. Шовк – це єдина тканина, на якій не тримається людська блоха", — розповів історик Олександр Алфьоров.
Ще одна несподіванка у колишньому вбранні — кишені назад. У них носили гроші, щоб показати свій матеріальний достаток. На вбранні також — посріблені ґудзики. Вишиванка? А ось і ні, оскільки її не видно під одягом. Це те саме, що вийти на вулицю без одягу.
Козаки топлес — вигадка художника Анатолія Базилевича, який ілюстрував бурлескну "Енеїду" Котляревського. Та й тоді було значно холодніше, влітку шапки з хутра носили.
Ще одні рідкісні артефакти — срібні козацькі перстні-печатки тогочасної еліти.
"Це люди, які насправді є лицарським станом в Україні. Таким станом як шляхта у Польщі, шевальє у Франції, кабальєро в Іспанії. Говорити про якихось босоногих козаків не доводиться", — каже історик Олександр Алфьоров.
Козак танцює, козак плаче – такий собі образ як на колишнього державника, вважають історики.
"Прийшла радянська влада і вона поставила собі на озброєння цей образ, бо дуже гарно було показати українця, такого смішного персонажа. Він трошки п’яненький, оце галушки, горілка, сало, вареники і цього було достатньо", — розповів голова товариства військово-історичної реконструкції "Печерська сотня" Віктор Соколов.
Хортицю, столицю козацтва, зараз активно реставрують. Новий проєкт музею, новий брендинг – справа компанії Метінвест Ріната Ахметова. Директор музею, археолог та історик Максим Остапенко каже – тепер українці отримають оновлене бачення історії козацтва.
"Ми знаємо із декількох документів, в тому числі із вісімнадцятого століття за часів козацтва, що в одному з них написано "запорожская сечь устроена по образу мальтийских кавалеров". Відомо про те, що до козаків зверталися "панове лицарю". Ми співаємо, що ми козацького роду. Але як ми, яким чином ми до цього відносимося? Саме заради цього зараз відроджується музей історії запорізького козацтва", — зазначив історик Максим Остапенко.
На Хортиці обіцяють, що на нас чекають історичні сенсації.
Читайте також
- День українського козацтва: в чому відмінність від свята Дня захисників і захисниць України?
- З Дніпра дістали унікальну знахідку — лафет від козацької гармати.