Скільки вже було історій, коли в лікарню пацієнт прийшов на своїх двох, а з неї — не вийшов? Від пологів і операцій — до стоматологічного крісла. Пальців не вистачить порахувати. За останній рік смертність після операцій зросла на третину. Що це — непрофесійність або недбалість системи? Чим ми ризикуємо, коли лягаємо в лікарню? Кореспондент "Сьогодні" Максим Урлапов знає.
Дев'ятнадцятирічна Аліна Чуприна померла в лікарні відразу після пологів. Чоловік дівчини Антон Кортюк досі не знає, що стало причиною смерті його коханої. Він був в пологовому будинку разом з Аліною — підтримував її. Народжувала в Чернігівській районній лікарні. Перейми тривали понад дві доби. Антон каже, що належної допомоги — не було.
"Не можна докликатись. Весь час Аліна просила мене, щоб я пішов і покликав акушерку. Я приходив — працював телевізор на посту і хтось весь час лежав на дивані. Вони кричать на неї, обзивають. Скотське відношення", — розповів чоловік.
Аж через дві доби після початку переймів направили на кесарів розтин. Дитина народилася здоровою, матері після пологів — ввели медичні препарати, коли Антона не було поруч. Після цього почалася страшна алергічна реакція. За словами чоловіка померлої, все тіло Аліни було роздуте, як після укусів бджіл.
Мати дівчини Наталія Чуприна потім запитувала у медиків, чи робили все за правилами.
"А ви пробу робили на ліки, які вводили? Вона мені каже — ні, з такими переляканими очима, з переляканим виглядом обличчя", — говорить мати померлої.
Антон разом з юристом посилав запит в Міністерство охорони здоров'я — вимагав відповіді — чи повинні були робити медики проби на алергічну реакцію на препарат, який вводили дівчині. Там відзначили, що повинні були обов'язково зробити алергічні проби.
Саме початок алергічної реакції медики просто не помітили вчасно — через байдужість, впевнена мати Аліни.
"Якби було зроблено все вчасно, було б все нормально", — зазначила Наталія Чуприна.
У самій лікарні від коментарів відмовилися. Мовляв, головний лікар — у відпустці, як і лікарка, яка пологи приймала. Розслідування причин смерті Аліни триває вже понад рік. Зараз роблять повторну експертизу — чомусь в Києві.
Трагедій в лікарнях стає все більше. За останній рік смертність після операцій зросла на третину, стверджує професор з Інституту громадського здоров'я імені Марзєєва Юрій Скалецький. І це — поза статистики смертей від ковіда. Є лікарні, де смертність значно вища, ніж в цілому по країні.
"В окремих лікувальних установах вона зросла в десятки разів останнім часом", — зауважив професор Інституту громадського здоров'я імені Марзєєва Юрій Скалецький.
Міністерство охорони здоров'я має негайно з'ясовувати причини цього — ось до чого закликає професор. Кореспондент "Сьогодні" просить назвати ці лікарні.
"Я їх не можу назвати, оскільки це етика досліджень безпеки пацієнтів. Але вони є", — зазначив професор.
Одна медсестра на величезне відділення, де лежать 50 хворих — про типову для України ситуацію, розповідає експерт з епідеміології Київського департаменту охорони здоров'я. Дотримуватися всіх санітарних вимог — дуже важко.
"Чисто технічно людина не може стільки раз провести обробку до пацієнта, після пацієнта антисептиком", — говорить експерт з епідеміології Департаменту охорони здоров'я Києва Михайло Росада.
Як це повинно бути — показують в Київській міській лікарні № 1. Медсестра, яка обслуговує вісім хворих, робить перев'язку, після кожного пацієнта проводить ретельну дезінфекцію столу і рук, змінює рукавички. А ще — перевіряє медичні інструменти.
"Якщо ми не вимиваємо так як слід, то є мікрофлора, яка навіть стійка до обробки температурою. Вона може зберігати свою активність і ми можемо інфікувати пацієнта тим, що у нас залишилося на інструменті", — розповіла медична сестра Олена Ярошенко.
Таку ж перевірку роблять і для хірургічних інструментів. Зрідка, але все ж буває, що проба на якомусь інструменті виявляється позитивною.
"Буває, що і ще раз показує, а потім ще раз. Ми миємо інструменти, поки проба буде негативна. Буває і три рази перемиваємо", — говорить операційна медсестра Галина Роздобудько.
Потім інструменти знезаражують в стерилізаторах. Протягом години вони піддаються температурі близько 200 градусів. Сюди ж всередину наклеюють смужки — індикатори. Вони показують, що система ефективна. Якщо ж смужка не змінить свій колір — це означає, що температура в середині була недостатньою і інструменти не можна вважати стерильними.
Але настільки ретельно до безпеки пацієнтів відносяться далеко не у всіх українських клініках. І
ось чим це обертається для пацієнта після операції.
"Запальний процес — почервоніння, нагноєння, набряки, розходження швів, температура — це класично", — розповів експерт з епідеміології Департаменту охорони здоров'я Києва Михайло Росада.
Іноді після операції лікарі призначають пацієнтам антибіотики. Михайло Росада каже, що це часто роблять лікарі, які не впевнені в стерильності операційної та інструментів. Про всяк випадок — щоб убити бактерії, які могли занести пацієнтові.
"Це пов'язані процеси. У лікаря є своя статистика. Він знає, скільки випадків ускладнень після його певних втручань", — підкреслив експерт Михайло Росада.
Звичайно ж це погане рішення. Антибіотики завдають великої шкоди організму. Та й не завжди вони можуть врятувати від бактерій. І тоді зараження призводить навіть до смерті пацієнта. Результати досліджень, які проводила Рада захисту прав пацієнтів в одному з районних центрів України — просто шокують.
"У самих розчинах, куди занурюють ці медичні інструменти, які повинні бути стерильні — не тільки для самої операції, а й кишкові зонди, зонди для дослідження шлунка, для дослідження кишечника. В дезінфекційних розчинах прекрасно живуть мікроорганізми. Це кошмар, цього просто бути не має", — зазначив президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.
За даними Центру громадського здоров'я, в медустановах України інфікуються майже шість відсотків пацієнтів. Цьому міг би запобігти системний контроль за елементарною вимогою — стерильністю. Але його немає.
Скарги на лікування в лікарнях Мелітополя
У Мелітополі Запорізької області, рідні пацієнтів з ковідом заявили, що ті не отримують належного догляду в лікарні. Через це вони хочуть забрати хворих з медустанови.
7 жовтня відразу дві сім'ї намагалися забрати з лікарні своїх рідних, оскільки медики не приділяють їм уваги. Мешканка Якимівки приїхала за своїм 46-річним племінником — хоче забрати його з інфекційної лікарні в Мелітополі в Якимівську ЦРЛ.
"У мене племінник лежить у лікарні і не отримує ніякої уваги. У нього двостороннє запалення легенів, встати вже не може. Ураження 75%. А у нас у Якимівці відкрився госпіталь, і я його хочу звідси забрати. Але ні у кого не можу добитися: ні лікаря, ні завідувача", – сказала пенсіонерка.
Ще одна дівчина заявила, що не може дочекатися списку призначення від лікаря для своєї бабусі.
В інфекційній лікарні відповіли на звинувачення. За словами медиків, якщо пацієнти транспортабельні, їх можуть перевезти в іншу ковід-лікарню.
Читайте також
- Львів'янин поскаржився на лікування COVID-пацієнтів в Україні. Чоловік витратив в лікарні 35 тисяч гривень за 13 днів.
- У Мелітополі рідним хворих COVID-19 призначення лікаря роздають вночі. Це пов'язано із завантаженістю медиків роботою.